Від початку 2026 року станом на жовтень для української агропродукції погоджено 29 нових експортних напрямків у 13 країнах і Європейському Союзі.
Про це повідомила Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Зазначається, що це найбільший річний показник щонайменше з 2022 року.
Нові напрямки охоплюють різні регіони світу – від Європи й Кавказу до Близького Сходу, Африки, Азії та Латинської Америки. До Китаю можна експортувати українське борошно, до В’єтнаму та Єгипту – яєчні продукти, до Чилі – молоко й молочні продукти.
Також погоджено доступ на нові ринки для м’яса та м’ясних продуктів, кормів для тварин, живих тварин, равликів і садивного матеріалу.
Серед нових напрямів – експорт великої рогатої худоби до Алжиру для забою, відгодівлі та племінного розведення; овець для негайного забою до Єгипту; яловичини та продуктів із неї до Іраку, Грузії й Кот-д’Івуару. До Єгипту погоджено постачання столових яєць, яєчних і рибних продуктів, а до Кот-д’Івуару – також м’яса птиці та продуктів із нього.
Також українські виробники зможуть постачати корми для домашніх тварин до Єгипту та Республіки Корея, перероблені корми — до Албанії, а корми рослинного походження — до Грузії. Для Грузії також погоджено сертифікати на низку побічних продуктів тваринного походження, зокрема перероблений тваринний білок і топлені жири.
У переліку є не лише сировина, а й продукція переробки: борошно, м’ясні, молочні та яєчні продукти, корми для домашніх тварин.
“Відкриття кожного нового напряму — це конкретний результат спільної роботи держави та українських виробників. Ми розширюємо географію експорту й водночас створюємо можливості для постачання продукції переробки. Це важливо для розвитку українського виробництва та посилення позицій України на світових ринках. Такі результати досягаються завдяки співпраці з профільними міністерствами, МЗС та українськими дипломатичними установами”, – прокоментував голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
- Раніше Мінагрополітики повідомляло, що Україна обговорює з європейськими партнерами можливість покриття додаткових транспортних витрат на експорт сільгосппродукції через віддалені порти Євросоюзу.
