Країни Балтії закликали Євросоюз пришвидшити реалізацію відкладених планів щодо заборони імпорту російської нафти, оскільки ризики енергетичної кризи, пов’язані з війною на Близькому Сході, не виправдалися.
Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела.
Під час нещодавньої зустрічі міністрів енергетики Естонія, Латвія та Литва наголосили на необхідності якнайшвидшого ухвалення рішень щодо поступового припинення імпорту російських енергоносіїв, заявивши, що їхній експорт продовжує фінансувати воєнні дії Росії.
Євросоюз ще наприкінці минулого року погодився розробити план повної відмови від російської нафти, однак роботу над документом було відкладено на тлі загострення ситуації на Близькому Сході та побоювань щодо глобальної енергетичної кризи.
За даними Єврокомісії, у 2025 році частка російської нафти в імпорті ЄС становила близько 2% порівняно з 27% на початку 2022 року, однак у фізичному вимірі це все ще майже 10 мільйонів тонн сирої нафти.
У ЄС зазначають, що повна відмова від російського газу передбачена до осені 2027 року, однак обговорення нафтового ембарго просувається повільніше через розбіжності між країнами-членами.
Проти прискорення заборони можуть виступати держави, які значною мірою залежать від російських енергоносіїв, зокрема Угорщина та Словаччина, а також країни, які побоюються зростання цін на енергію.
Водночас у Польщі заявляють, що відмова від російських ресурсів має відбутися якомога швидше, навіть попри економічні ризики.
Окремо в Єврокомісії зазначають, що енергетичний ринок залишається стійким, а ризики дефіциту пального цього літа зменшилися, зокрема через стабілізацію ситуації у глобальних постачаннях нафти.
