Україна посилює позиції на ринку рослинного протеїну Євросоюзу, де зберігається значний дефіцит. У ЄС щорічно виробляють близько 3 млн тонн сої при потребі понад 35 млн тонн, тоді як Україна збирає близько 6 млн тонн і вже постачає значну частину до Європи.
Про це заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький під час дискусії в Європарламенті щодо майбутньої протеїнової стратегії ЄС.
За його словами, українська соя — це не лише сировина, а й участь у ланцюгах доданої вартості. Виробники нарощують переробку, впроваджують нові технології та адаптуються до стандартів ЄС. Зокрема, близько 25% української не-ГМО сої вже відповідає сертифікованим європейським вимогам.
Україна також має переваги для європейського ринку: близькість, нижчу логістику та сильні позиції у сегменті не-ГМО продукції, яка користується попитом у споживачів.
Водночас виробники стикаються з новими бар’єрами. Серед них — регламент EUDR, який вимагає підтвердження, що продукція не пов’язана з вирубкою лісів, і директива RED III щодо біопалива. Вони передбачають повну простежуваність походження продукції, додаткові перевірки та витрати на сертифікацію, що особливо складно для малого і середнього бізнесу.
Україна наполягає на участі у формуванні цих правил і закликає ЄС швидше визначитися зі стратегією у сфері рослинних протеїнів.
