За словами дипломата, Естонія вживає заходів, аби не допустити поширення російських наративів в суспільстві
фото з відкритих джерел (ілюстративне)
Боєчко вважає, що досвід естонців є особливо цінним для України
Естонія комплексно підходить до боротьби з російською пропагандою, поєднуючи стратегічні комунікації та медіаграмотність суспільства. Про це заявив посол України в Естонії Володимир Боєчко в інтервʼю «Главкому».
За словами дипломата, усі усвідомлюють, що через певні політичні сили, масмедіа, інтернет-ресурси Росія намагається впливати на настрої населення Естонії. «Тим більше, що тут проживають 25% росіян – етнічних і навіть громадян Росії. Держава вживає заходів, аби не допустити поширення російських наративів в суспільстві. Але той, хто ставить таку мету, завжди їх знайде», – каже він.
Як зазначив посол, враховуючи досить велику кількість російськомовного населення, Таллінн активно інвестує в якісний російськомовний контент, а також системно викриває дезінформацію, підтримує розвиток незалежних медіа. Водночас велика увага приділяється освіті, зокрема, формуванню критичного мислення та стійкості суспільства до маніпуляцій.
«Вважаю, цей досвід є особливо цінним для України, адже він показує, що ефективна протидія дезінформації потребує не лише реактивного реагування, а й довгострокової роботи з суспільством», – каже він.
Нагадаємо, посол Володимир Боєчко в інтервʼю «Главкому» заявив, що Естонія, як і інші балтійські країни, буде готова до різних варіантів розвитку ситуації у разі російського вторгнення, навіть найгірших.
До слова, не всі країни Європейського Союзу можуть легко заборонити в’їзд російським комбатантам до Шенгенської зони. Причина полягає в особливостях законодавства кожної країни, яке має свої обмеження та норми.
За словами посла Володимира Боєчка, Естонія заборонила в’їзд понад 1300 російським комбатантам. Списки цих осіб формує і передає естонській стороні саме Україна.
Естонія також ініціювала на рівні Європейського Союзу заборону в’їзду відповідній категорії росіян в Шенгенську зону. У цьому її підтримали Німеччина, Польща, Румунія, Латвія, Литва, Фінляндія і Швеція. Лідери країн підписали спільного листа до керівництва Євросоюзу.
Читайте також:
