Аліна Михайлова. Фото УП
Депутатка Київради, начальниця медичної служби “Ульф” батальйону “Вовки Да Вінчі” і громадська діячка Аліна Михайлова заявила, що відмовилась очолити Департамент охорони здоров’я в Міністерстві оборони, бо не хотіла грати в підкилимні ігри і призначати на керівні посади “людей від Умєрова”.
Джерело: Михайлова в інтерв’ю “Українській правді”
Пряма мова Михайлової: “Там почалися кулуарні ігри, грати в які я відмовилася ще на старті”.
Реклама:
Деталі: Вона розповіла, що її покликали в Міноборони в той час, коли в Департаменті охорони здоров’я був конфлікт між на той час директоркою Оксаною Сухоруковою і заступником міністра оборони Сергієм Мельником.
За словами Михайлової, вона тоді поговорила з тодішнім міністром оброни Рустемом Умєровим і Мельником, яким пояснила, що її “пріоритетом буде фронт, а не військові шпиталі”, повідомила, що має команду і стратегію на пів року з “чітким планом роботи на кожен місяць”.
Вона уточнила, що до її команди входили люди з волонтерського середовища, частина з них військові з фронту, а частина – цивільні.
“Я ще на старті попередила: у нас не буде ігрищ із розставлянням чиїхось людей чи заплющуванням очей на якісь проблеми. І якщо хтось буде встромляти палки в колеса, я не мовчатиму і вийду в публічну площину.
Це мав бути прозорий офіс різних рішень. Спочатку всім все сподобалося. Але на якомусь етапі дзвонить мені заступник Умєрова і каже: “У нас є людинка, яка треба, щоб стала твоїм заступником”. Відповідаю: “Ні, у мене на цю посаду вже є інша людинка, а ваша людинка мені не підходить””, – розповіла Михайлова.
Вона наголосила, що не потребувала рекомендацій щодо кадрів, бо мала своїх людей на кожну посаду.
“І краще ми спочатку будемо рухатися невеликою командою, а згодом долучати когось, хто побачить результат. Я – військова, офіцер, Міністерство вже встигло змінити посаду з цивільної на військову, переробити штатку. І тут в якийсь момент мені дзвонить Нікіта (Нікітенко – УП), здається, держсекретар в Умєрова, з новою пропозицією: стати просто радником Рустема. Я пояснила, що мені нецікаво просто отримати посвідчення радника в Міноборони. Радник – це не посада, це задоволення его, що ти наближений до тіла міністра і до великої політики. Я сказала: “Ні””, – розповіла Михайлова.
Вона додала, що після цього намагалася зателефонувати Умєрову, але він уже не брав слухавку.
“Я дзвоню Рустему, а він не бере трубку. Я йому пишу: “У нас помінялися плани? Ми ж з вами потиснули руки в кабінеті, я і ви”. Набрала Нікіту, набрала Мельника і сказала, що виходжу з цієї історії, мені це не цікаво, і взагалі усе це дуже гидко і не по-чоловічому”, – зазначила Михайлова.
Вона додала, що планувала запровадити “реєстр травми, статистику і аналіз“.
“Була впевнена, що якщо ми засядемо на ці пів року, то ми багато що зможемо… Що для мене було б результатом? Зменшити кількість тих травм, яким можна запобігти. Це зовнішні кровотечі, ампутації. У нас з командою був план, що ми маємо проаналізувати все, що на фронті відбувається, не в госпіталях”, – розповіла Михайлова.
