Юрій та Ірина Кормишкіни. Фото: Юрій Кормишкін / Facebook
У справі про незаконне збагачення народної депутатки від “Слуги народу” Ірини Кормишкіної повідомлено про підозру ще одній особі – її чоловікові , який намагався легалізувати її майно.
Джерело: Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Інтерфакс-Україна
Деталі: За даними САП, 23 січня детектив Національного антикорупційного бюро повідомив про підозру в легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, та декларуванні недостовірної інформації колишньому депутату облради – чоловікові народної обраниці.
Реклама:
Як встановило слідство, у 2021-2022 роках депутатка отримала у власність активи на суму понад 20 млн грн, які перевищують її офіційні доходи. На той момент депутат обласної ради та цивільний чоловік нардепки для приховання джерела походження майна та надання йому вигляду законності вчинив низку правочинів та фінансових операцій з цими коштами.
Це дало змогу через юридичну особу придбати будинок поблизу Одеси, в якому після набуття права власності й проживало подружжя.
Крім того, як і його дружина, чоловік не відобразив у декларації за 2023 рік відомостей про цей будинок.
Дії чоловіка кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу, які передбачають до 8 років в’язниці з конфіскацією майна.
У повідомленні не зазначено імен фігурантів, але деталі справи вказують на нардепку від “Слуги народу” Ірину Кормишкіну (раніше – Аллахвердієва).
За даними ЗМІ, 2023 року тоді ще Аллахвердієва вийшла заміж за депутата Миколаївської облради Юрія Кормишкіна й змінила прізвище. Кормишкін – власник агрохолдингу “ПАЕК”.
Що передувало:
- 17 жовтня 2024 року правоохоронці повідомили Кормишкіній про іншу підозру – в незаконному збагаченні на понад 20 млн грн.
- Після цього, суд обрав депутатці запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями визначили двох осіб: голову фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Давида Арахамію та голову Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма.
- На початку січня 2025 року НАБУ та САП повідомили Кормишкіній про ще одну підозру – у внесенні недостовірних даних до електронної декларації про майно.
